Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Герберт Тідеманн використовує стандартні наукові методології для аналізу повідомлень, свідчень очевидців та інших джерел щодо так званої "трагедії Бабиного Яру". Автор висуває і досліджує версію, що "трагедію Бабиного Яру" вигадало НКВС/КДБ для сокриття власних злочинів проти українського народу. Автор також ставить і розглядає багато гострих питань відносно цієї події, зокрема щодо походження сумнівного плаката, яким нібито десятки тисяч жидів закликали 29 вересня 1941 р. зібратися з майном на розі невеличких вулиць. Він також не знаходить відповіді на питання чому ніхто ніколи не вимагав проведення в Бабиному Яру криміналістичних досліджень.

Книга Герберта Тідеманна «Бабин Яр: Критичні питання та коментарі» разом із працею Удо Валенді «Бабин Яр — ущелина "з 33 771 убитими жидами"?» (Babi Jar — Die Schlucht „mit 33.771 ermordeten Juden“?) на сьогоднішній день є найбільш відомими і ретельними дослідженнями історії Бабиного Яру. На жаль, вітчизняні науковці-історики не прагнуть розібратися в тому що насправді відбулося в урочищі "Бабин Яр" за часів ІІ-ї світової війни та в епоху сталінських репресій.

Передмова перекладача

Дана стаття була опублікована у збірнику Ернста Гаусса "Основи новітньої історії", виданої в 1994 році видавництвом Граберт-Ферлаг у м. Тюбінген, Німеччина. Вільний продаж цієї книги в Німеччині досі заборонено. Перекладач висловлює щиру подяку швейцарському автору Юргену Графу1 і бельгійському книготорговцю Зигмунду Фербеке, який надіслав мені цю чудову книгу. Незважаючи на деяку тенденційність статті, вона буде цікава всім любителям сучасної історії, тим більше що про ревізіоністські погляди на цю проблему мало що відомо. Переклад статті дещо скорочено.

Мені, з іншого боку, довелося доповнити статтю кількома примітками, що стосуються тих аспектів історії Бабиного Яру, які не могли бути відомі німецькому автору більше 9 років тому. Вони позначаються цифрами в дужках і наведені в кінці статті. Хотілося б, щоб ця стаття підхльоснула дійсно незалежне і вільне вивчення цієї трагедії, яке багато в чому змогло б допомогти поліпшенню взаєморозуміння між нами, східними слов'янами, з нашими німецькими сусідами.

Віталій Крюков, Київ, 2003