Рецензія Майка Йогансена на дві книжечки поезій Гео Шкурупія, надрукована у журналі "Червоний Шлях" 1923 року.

Український письменник Майк Йогансен написав, крім іншого, низку оповідань для юних читачів про тварин. Найбільшим з них за обсягом є «Старий вепер». Твір був надрукований в Одесі окремою книжкою у

Збірка гумористичної прози Майка Йогансена «Солоні зайці» видана 1929 року у Харкові видавництвом «Плужанин» у серії «Весела Книжка». Збірка складається з чотирьох творів: «Номіна – Оміна»,

Збірка гуморесок, написаних українським літератором Майком Йогансеном. Книжку складають маленька передмова з авторськими роздумами про гумор, та чотири гуморески («Резолюція», «Ілюзія», «Касторка»,

Український письменник Майк Йогансен був зокрема і завзятим мисливцем. Тому в багатьох його творах присутня тема полювання. В цьому, написаному для дітей, оповіданні «Дядько Мусій і заєць» Йогансен,

Гумористичне оповідання Майка Йогансена у стилі "Приод барона Мюнгґаузена" Рудольфа Еріха Распе та "Мисливських усмішок" Остапа Вишні. Твір представлено за публікацією 1929 року.

Стаття українського письменника і мовознавця Майка Йогансена про можливість використання в українській мові латинської абетки. Що той текст Йогансена надрукований 1923 року у харківськім журналі

Маленька віршована п’єса Майка Йогансена «Червона армія» (або, як цей жанр визначив сам автор, «драматизована декламація») представлена тут за публікацією 1931 року у збірці «Театр і естрада (Збірка

Весела містифікація, дотепна пародія на літературні диспути українських радянських письменників 20-х років XX сторіччя, надрукована у харківському альманаху «Веселий Ярмарок» (книга друга (132),

Дотепні коментарі, котрі Майк Йогансен написав щодо творів у  133  книзі альманаху «Літературний ярмарок». Ці коментарі (інтермедії) написані начебто середньовічним арабським філософом Аверроесом,

Статья украинского писателя Майка Йогансена, написанная им на русском языке, и опубликованная 7 ноября 1925 года в харьковской газете «Коммунист».