Життя іншої людини
Автор: Тис Юрій
Юрій Тис — письменник, відомий з своїх різнобічних літературних, військових, історичних і публіцистичних праць, які появлялися здебільшого по різних журналах. Окремими книжками вийшли досі на чужині його драма-містерія «Не плач, Рахиле», збірка оповідань «Симфонія землі», повість «Рейд у невідоме» та цінна військово-стратегічна студія «Бої Хмельницького».
Повість «Життя іншої людини» повертається до призабутої в світовій літературі теми вічного мандрівника, і дає цій темі нову та змінену трактовку. Запорожець Марко, герой повісти Тиса, це не покутник за тяжкий злочин, не Стороженків Марко Проклятий, ані не Агасфер. Марко не чинить ніякого злочину. Він покараний лише за буйність і непогамованість своєї степової вдачі — отже за одну з типових хиб нашого національного характеру. Карою є життя без смерти і без старіння серед щораз то нових поколінь, з якими Марко почуває себе чужим та непотрібним. Особисті пригоди Марка починаються з козацьких походів, з боїв Хмельничан і перебігають повз життя тих середовищ, які мали вплив на формування історичного чи культурного минулого окремих поколінь. Кирило-методіївці, Шевченко, Куліш, Франко, драгоманівці, Грушевський, початок І світової війни, підпілля УВО, Чупринка, Броди, УПА — ось конфронтація поколінь, ідей та подій. Вона показує тяглість другої великої мандрівки, мандрівки нації, якої Марко є дрібкою частинкою. Доля його життя збігається з долею його народу і в моментах самовідданого служіння народним цілям виповнюється внутрішня пустка Маркового життя.
Барвистим змалюванням подій за цілі сторіччя української історії повість Тиса захопить інтерес найширших читацьких кіл. Разом із тим історіософічна ідеологія цієї цінної повісти викличе чимало творчих побуджень серед вдумливих читачів. В тесті збережено лексичні, стилістичні та правописні особливості авторського тексту 1958 р. видання (Прим. верстальника).
Повість «Життя іншої людини» повертається до призабутої в світовій літературі теми вічного мандрівника, і дає цій темі нову та змінену трактовку. Запорожець Марко, герой повісти Тиса, це не покутник за тяжкий злочин, не Стороженків Марко Проклятий, ані не Агасфер. Марко не чинить ніякого злочину. Він покараний лише за буйність і непогамованість своєї степової вдачі — отже за одну з типових хиб нашого національного характеру. Карою є життя без смерти і без старіння серед щораз то нових поколінь, з якими Марко почуває себе чужим та непотрібним. Особисті пригоди Марка починаються з козацьких походів, з боїв Хмельничан і перебігають повз життя тих середовищ, які мали вплив на формування історичного чи культурного минулого окремих поколінь. Кирило-методіївці, Шевченко, Куліш, Франко, драгоманівці, Грушевський, початок І світової війни, підпілля УВО, Чупринка, Броди, УПА — ось конфронтація поколінь, ідей та подій. Вона показує тяглість другої великої мандрівки, мандрівки нації, якої Марко є дрібкою частинкою. Доля його життя збігається з долею його народу і в моментах самовідданого служіння народним цілям виповнюється внутрішня пустка Маркового життя.
Барвистим змалюванням подій за цілі сторіччя української історії повість Тиса захопить інтерес найширших читацьких кіл. Разом із тим історіософічна ідеологія цієї цінної повісти викличе чимало творчих побуджень серед вдумливих читачів. В тесті збережено лексичні, стилістичні та правописні особливості авторського тексту 1958 р. видання (Прим. верстальника).
- Скачать книгу